29 січня – День пам’яті Героїв Крут

Пам’яті тридцяти

 На Аскольдовій могилі

 Поховали їх.

 Тридцять мучнів-українців,

 Славних молодих…

 На Аскольдовій могилі

 Український цвіт!

 По кривавій по дорозі

 Нам іти у світ.

 На кого посміла знятись

 Зрадника рука?

Квітне сонце, грає вітер

 І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн?

 Боже, покарай!

 Понад все вони любили

 Свій коханий край.

 Вмерли в Новім Заповіті

 З славою святих.

 На Аскольдовій Могилі

 Поховали їх.

 Павло Тичина, 1918 рік

      Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш із назвою «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник.

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Xолокост - термін, який означає масове знищення нацистами єврейського населення Європи (в перекладі з грецької це слово означає "цілопалення", інше значення - катастрофа). У 1933-1945 роках систематичним переслідуванням піддалися 60 відсотків єврейського населення Європи. На території колишнього Радянського Союзу загинуло близько двох мільйонів 900 тисяч чоловік єврейської національності.

       Відомо, що майже стільки ж чоловік єврейської національності пережило окупацію, скільки і загинуло. Кожному з тих, кому вдалося врятуватися, хтось допоміг сховатися, ризикуючи власним життям.

1 листопада 2005 Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію 60 / 7, в якій постановила, що день 27 січня буде щорічно відзначатися як Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. 27 січня був обраний тому, що саме в цей день в 1945 році Радянська армія звільнила найбільший нацистський табір смерті Освенцим-Біркенау (Польща). За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей.

       "Холокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість", - йдеться в резолюції ГА ООН. Ініціаторами ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія і США, а їх співавторами - ще понад 90 держав.

Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоб уроки Голокосту назавжди збереглися в пам'яті наступних поколінь і сприяли запобіганню актам геноциду в майбутньому.

(за матеріалами сайту http://www.nashakrasa.com.ual)

ПАМЯТИ ЖЕРТВ ХОЛОКОСТА.

Чудовищней нету истории. 
Стучись,пепел,в души живых! 
Освенцимские крематории 
Работали без выходных.
Ариец с ухмылкою щурится: 
"Эй,юде,погрейся в печи!.." 
Неужто всё это забудется? 
О,совесть людей,не молчи!
И только одно утешение - 
Есть место,где надо ответ 
Держать за свои преступления 
И где срока давности нет.
И те изуверы,и те ещё, 
Кто лишь выжигал номера, 
На Страшном суде в самом пеклище 
Узнают,что значит жара!

Александр Бывшев

Інформаційна хвилинка " Історичний урок єднання"

     Сьогодні шкільна бібліотека радо вітала юних читачів,  учнів 6  класу,  для яких була проведена інформаційна хвилинка " Історичний урок єднання" з метою поглиблення знання читачів про історію виникнення свята Соборності України. Учні здійснили історичну мандрівку по сторінкам свята Соборності, ознайомилися з матеріалами книжкової виставки. Цікаво пройшла українознавча вікторина «Моя Україна – червона калина», під час якої учні пригадали державні та народні символи України, найяскравіші сторінки історії нашої держави.

     Найактивнішими учасниками вікторини були Борозенко Ксенія, Максишко Денис, Максимов Денис, Бучинський Максим.

Молодці, знаємо історію своєї країни!

До Дня Соборності та Свободи України

"Усе моє, що зветься Україна

Така краса чудова і  нетлінна,

Вона наш витвір наша мрія

Соборна, вільна Україна"

                         Л. Костенко.

     До Дня Соборності та Свободи України у шкільним бібліотекарем  оформлений інформаційний куточок "Україно, Соборна державо, сонценосна колиско моя!" та тематичні виставки "Традиції української державності", "...І герб,  і прапор, і статут", "Для чого нам потрібні закони", "Це моя Україна, це моя Батьківщина". Матеріали,  представлені на виставці та в інформаційному куточку розповідають про значимість існування у  вітчизняній історії  УНР  та ЗУНР, їхню різнопланову діяльність,  про об'єднавчу місію Акту злуки, його вплив на національне самоусвідомлення українців у минулому та сьогодні, знайомлять з минулим та сучасним життям нашої держави. 

Запрошуємо ознайомитися з матеріалами, представленими до вашої уваги!

Фотоальбом

22 січня - День Соборності та Свободи України

     День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

  Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

    Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку
Аби ти щаслива була, Україно
 Моя Батьківщино!

Традиції та звичаї народу

19 січня - Водохреща

Хай свята водичка скропить ваші личка

І окропить ззовні, щоб були здорові!

Хай окропить хату, щоб в ній зла не знати!

Скропить всю родину, щоб жила щасливо!

      Третє і завершальне велике свято в різдвяно-новорічному циклі - Хрещення Господнє, воно збігається зі святом Богоявлення. Святкується в християн східного обряду 19 січня, коли Ісус Христос прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. За християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба , свято треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь

За давнім українським звичаєм, вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється і стає святою. Хто першим в неї зануриться, той отримає особливу милість, привілей- прощення всіх гріхів. Вода є цілюща, і зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.

Готувались до свята ще за тиждень, парубоча громада прорубували на річці ополонку, випилювала з льоду великий хрест, який ставили над ополонкою і обливали буряковим квасом (а козаки обливали старим вином), щоб був червоний. Поруч ставили з льоду престол, який оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата», ополонку навколо притрушували сіном.

Вранці після Богослужіння весь народ іде урочистою процесією з атрибутами на річку до хреста. Всі несуть з собою пляшку або глечик на воду. На колишній Гетьманщині, де ще збереглась козацька традиція, парубки їдуть до річки на конях, заломивши по-козацьки сиві шапки і тримаючи руках голубів. Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, і хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню». Люди набирають святої води, а охочі занурюються в воду. Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат. "Водичка-йорданичка" має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини, нею скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі. Усі значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Після народження немовля занурюють у святу воду під час хрещення, як символ «оновлення» для майбутнього достойного життя. Так і Водохрещенська традиція на початку року освячує майбутній рік для вдалого життя. Здавна на Водохреща народ спостерігав за подіями і виголошував різні повір»я. *Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня — в п'ятницю, четвер і т. д. — треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!» *Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліби в даному році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами — у хлібі буде багато «сажки» (зони). Дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливали у велику миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися — «щоб лиця красні були». У цей день колядники приходять до кожної оселі з віншуваннями та щедрівками, за що господарі їх частують і обдаровують грошима, які віддають на церкву. У деяких місцевостях Поділля та в Гуцульщині в цей день святять «трійцю» — три свічки, зв'язані квітчастою хусткою, намистом і барвистими стрічками. «Йордан» або Водохреща — це чисто християнський звичай, що прийшов до нас на Україну разом з християнством, і зайняв одне з найповажніших місць серед традиційних свят нашого народу

(за матеріалами сайту http://restgeo.com/Item/3551/otdyx-19-yanvarya-kreshchenie-ili-yordan.aspx?cid=60)

19 січня - Водохреща або Йордан

Народні прикмети:

Якщо на Водохреща все небо похмуре, то всякий хліб уродиться добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито, на півдні - просо, на півночі - гречка.

Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.

На Водохреще день теплий - буде хліб темний.

На Богоявлення йде сніг - до урожаю, ясний день - до неврожаю. За іншими прикметами, якщо похмуро - хліба буде вдосталь.

Йде лапатий сніг - на врожай.

Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

Удень на Водохрещу йде сніг - на врожай гречки: зранку - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.

Якщо на Водохреща дерева вкриваються інеєм - весною того самого дня тижня треба сіяти озиму пшеницю, врожай буде багатим.

Якщо на Водохрещу день ясний – хліба будуть чисті, а якщо похмурий – буде у хлібі багато "сажки".

Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди.

Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре.

Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.

До 200 річчя Т.Г.Шевченка

«Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене - совість і закон...»

Стоїть задумавшись на кручі,
Мов хоче знов заговорить,
Стоїть і слуха як ревучий
У синє море води мчить.
Він до свободи завжди линув,
Не раз в кайданах побував,
Та не злякався і не кинув
Того, за що він воював.
Народи завжди пам’ятають
Митця, поета, кобзаря,
Який боровсь, щоб в ріднім краї
Жила щаслива і нова сім’я.
                         Генріх Акулов 

9 березня 2014 року український народ відзначатиме 200 років від Дня народження Т.Г.Шевченка. Шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання — твори і світлу добру пам’ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру.

Сьогодні в школі відбулися заходи, присвячені цій видатній даті. Проведені літературні години "«Могутнє, віще слово Кобзаря» класними керівниками 5-11 кл, а учні 1-4 кл. прийняли участь в    літературній подорожі "Сторінками поезій Кобзаря"

 Книжкова виставка"Невмируще слово Кобзаря" в шкільній бібліотеці   допоможе школярам ближче познайомитися з життям і творчістю великого поета.

Віртуальна подорож в Національний музей Тараса Шевченка

З Різдвом Христовим!

Шановні колеги, вчителі, батьки, учні!

 В гарну днину, добрий час,

Я з Різдвом вітаю вас,

І з вечерею святою,

Веселою колядою!

Нехай Бог благословляє

Вас і вашу родину!

Нехай Різдво у Вашу хату

Принесе Радості багато,

Розбудить приспані Надії,

Зерном і Щастям Вас засіє,

Зігріє сонцем та любов'ю

І подарує Вам Здоров'я!

З Різдвом Христовим!

Традиції святкування Різдва Христового