22 листопада - День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій на Україні

«Котилась Україною скривавлена зоря…»

Згадайте нас – бо ми ж колись жили. 

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка! 

Ми в цій землі житами проросли, 

Щоб голоду не знали люди вічно. 

Н. Виноградська

     Голодомор 1932-1933 років – одна з найстрахітливіших сторінок у новітній історії українського народу. Роки державної незалежності України стали часом складного усвідомлення причин перебігу та наслідків національної катастрофи українців. 

       Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в пам'яті українців однією з найстрашніших сторінок нашого минулого. Голодомор – не просто біль і рана. Це – чорна діра нашої історії, яка могла безповоротно поглинути не тільки Україну, але й будь-яку надію на життя. Тому обов’язок кожного свідомого українця – завжди нести в серцях пам’ять про ті страшні події і зробити все для того, щоб не допустити подібної трагедії у майбутньому.

«Відкрийтесь, небеса!

Зійдіть на землю

Всі українські села, присілки та хутори,

Повстаньте всі, кому сказали: вмри!

Засяйте над планетою, невинні душі!

Зійдіть на води й суші

Збудуйте пам’яті невигасний собор!

Це двадцять другий рік.

Це тридцять третій рік.

Це сорок шостий рік.

Голодомор. Голодомор. Голодомор…»