Найважливіший християнське свято – Великдень, православні віруючі
тріумфально зустрічають відразу після найсуворішого в році Великого
посту. Історія свята сягає часів язичництва. Тоді Великдень пов’язували з
явищем покійних у світ живих. Вважалося, що вони сходять з небес і
приходять в цей день на свої місця поховання.
З зародженням християнства Велике Воскресіння початок втілювати
воскресіння Ісуса Христа. Великдень стали відзначати на тиждень пізніше
іудейської. Православний свято обросло своїми звичаями і символами,
головний з яких – розмальоване яйце.
Постійної дати християнської Пасхи немає, її святкую в проміжку з
квітня по травень, через тиждень після пасхального повного місяця.
Святкування триває 40 днів, але головною є перший тиждень, начинаемая
Великодні Богослужіння у ніч на неділю. Докладна історія свята.
Велика Пасха – перший і основний християнське свято. Однак не всі православні знають про те, що Великдень існувала задовго до воскресіння Христа. Язичники відзначали Великдень ще п’ять тисяч років тому. Вони стверджували, що в цей день всі душі померлих залишають небесне притулок і спускаються на землю, щоб відвідати свої могили. Звідси і зародився звичай приходити на Великдень на кладовища і приносити з собою улюблені покійними частування. Відомо, що юдеї приурочували Великдень до початку жнив, а пізніше Великий день прив’язали до виходу євреїв з Єгипту.
Християнська церква олицетворила свято з воскресінням Христа і внесла у Великдень нове значення – переродження від смерті до вічного буття. За християнськими правилами в день Світлого воскресіння не можна приходити на кладовища і сумувати за небіжчиком. Велика Пасха – радісне свято, яке слід зустрічати з радістю.
Християнська Пасха була затверджена незабаром після воскресіння Ісуса Христа. На початку вона не мала спільної дати святкування – в різних церквах її зустрічали у різний час. Тільки в 325 році під час Вселенського собору Християнських церков православну Пасху було вирішено відзначати через тиждень після єврейської, а точніше – саме в першу неділю після пасхального повного місяця. Постійної дати у Воскресіння Христового ні, щороку свято призначають на різні календарні числа в період з квітня по травень, але завжди він припадає на останній день тижня – неділя.
Велика Пасха – перший і основний християнське свято. Однак не всі православні знають про те, що Великдень існувала задовго до воскресіння Христа. Язичники відзначали Великдень ще п’ять тисяч років тому. Вони стверджували, що в цей день всі душі померлих залишають небесне притулок і спускаються на землю, щоб відвідати свої могили. Звідси і зародився звичай приходити на Великдень на кладовища і приносити з собою улюблені покійними частування. Відомо, що юдеї приурочували Великдень до початку жнив, а пізніше Великий день прив’язали до виходу євреїв з Єгипту.
Християнська церква олицетворила свято з воскресінням Христа і внесла у Великдень нове значення – переродження від смерті до вічного буття. За християнськими правилами в день Світлого воскресіння не можна приходити на кладовища і сумувати за небіжчиком. Велика Пасха – радісне свято, яке слід зустрічати з радістю.
Християнська Пасха була затверджена незабаром після воскресіння Ісуса Христа. На початку вона не мала спільної дати святкування – в різних церквах її зустрічали у різний час. Тільки в 325 році під час Вселенського собору Християнських церков православну Пасху було вирішено відзначати через тиждень після єврейської, а точніше – саме в першу неділю після пасхального повного місяця. Постійної дати у Воскресіння Христового ні, щороку свято призначають на різні календарні числа в період з квітня по травень, але завжди він припадає на останній день тижня – неділя.
(за матеріалами Інтернет - видань)
Немає коментарів:
Дописати коментар