четвер, 25 травня 2017 р.

Зі святом Останнього дзвоника!

Шановні випускники, вчителі, школярі, батьки!
Від щирого серця вітаю всіх вас з Днем останнього дзвоника!

     Це свято – завжди урочисте, радісне і водночас хвилююче. Особливо для випускників, для яких шкільний дзвінок лунає дійсно востаннє. Минуть роки, але ви пам'ятайте і цей дзвінок, і рідну школу, і ваших вчителів, по-батьківськи вимогливих і по-материнськи турботливих.
     Вірте в себе, будьте небайдужими, добрими та чесними людьми! Щастя вам і удачі!
    Для школярів сьогоднішній дзвінок – це старт літніх канікул. Тож бажаю учням добре і змістовно відпочити, набратися незабутніх вражень та сил перед початком нового етапу навчання. 
    Тож вітаю усіх із святом останнього дзвоника, з успішним закінченням ще одного шкільного року, який кожному подарував нові знання, нові враження, нові думки і почуття!



середа, 26 квітня 2017 р.

26 квітня - День Чорнобильської трагедії



Чорнобиль поблизу столиці,
І котяться сльози по стомлених лицях.
А син у матусі зі смутком питає:
- Чому ж Україна так тяжко страждає?

До річниці Чорнобильської трагедії шкільна бібліотека підготувала тематичний інформаційний куточок "Чорнобиль - це наш нестримний біль",  бібліотекарем Тарановою Н.В. проведена інформаційна година  для учнів 11 класу "Чорнобиль не має минулого часу..."

понеділок, 17 квітня 2017 р.

На допомогу класним керівникам





До третьої річниці з Дня загибелі Героя України Василя Сергієнка


Василь Сергієнко: Життєпис
Василь Сергієнко народився на Черкащині. Вищу освіту здобув у Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка на факультеті журналістики. По закінченні навчання працював журналістом в обласних газетах Черкащини. Згодом продовжив займатись своєю журналістською діяльністю в місті Запоріжжі – був кореспондентом газети “Запорізька правда”. Саме в цьому обласному центрі він прожив значну частину свого життя. З 2009 року його новим місцем проживання стало місто Корсунь-Шевченківський Черкаської області, де він і проживав до останнього часу.
Але не лише на Черкащині та в Запоріжжі знали Василя Сергієнка – свої журналістські статті він писав і для київських видань. В останні роки свого життя працював у газеті “Надросся”. Також займався науковою діяльністю: був автором ряду наукових праць в галузі соціології, готувався захистити кандидатську дисертацію. А ще любив вилити свою душу у віршованих рядках власних поезій.
Як і кожен справжній українець, він любив Україну, цікавився її історією, народними звичаями. В суспільному житті був активним громадським діячем. З 90-х років минулого століття він – член Української республіканської партії, обирався до складу центральної контрольно-ревізійної комісії партії, очолював місцевий осередок УРП. Василь Сергієнко завжди приймав активну участь в усіх народних зібраннях. Тому, коли взимку 2013-2014 років відбувалась Революція гідності, він неодноразово їздив на Майдан Незалежності в Києві, щоб стати безпосереднім учасником цих змагань українців за волю і кращу долю для власної країни.
Обставини загибелі Героя
4 квітня 2014 року Василь Сергієнко у домашній одежі вийшов у двір власного будинку у місті Корсунь-Шевченківському, щоб закрити хвіртку в огорожі. В цей час троє невідомих осіб напали на нього. Вони жорстоко побили Василя, а потім заштовхали в свій автомобіль та вивезли у невідомому напрямку. Тіло чоловіка знайшли хлопці з місцевої самооборони в обідню пору наступного дня за 15 кілометрів від міста у Виграївському лісі: вони відшукали місце, яке було схоже на свіжовикопану яму, прикидану сміттям. Спостерігались ознаки того, що яму викопали заздалегідь, оскільки свіжа мокра земля була перемішана із сухою. Очевидно, що зловмисники спланували та готувались до цього злочину.
Після прибуття черкаських криміналістів, почали розкопувати це місце. На дні ями лежало тіло Василя Сергієнка, яке вбивці вкинули туди обличчям донизу. На руках чоловіка були наручники, а саме тіло загиблого містило сліди страшних катувань: нелюди повністю розбили йому голову, перебили коліна, завдали численних ножових поранень в область нирок та в серце, а на завершення свого звірства злочинці перерізали йому шию спереду та з боку потилиці. У цій страшній могилі було дуже багато крові загиблого, що свідчило про те, що сюди чоловіка привезли ще живим, а добивали його вже тут на місці. Це було жахливе видовище – тіло закатованого чоловіка скоріш нагадувало якесь суцільне місиво, аніж тіло людини.
Оскільки, окрім іншої суспільно-громадської та професійної діяльності, Василь Сергієнко ще був заступником голови Народної Ради Корсуньщини, активісти місцевої самооборони не мали сумніву, що це звіряче вбивство було скоєно суто з політичних мотивів та було безпосередньо пов’язане з громадською діяльність чоловіка. Було очевидно, що такий страшний злочин вчинили з метою залякування інших активних громадян міста, щоб позбавити їх бажання надалі контролювати та чинити тиск на стару наскрізь корумповану владу.
Прощання з Василем Сергієнком
Поховали Героя у місті Корсунь-Шевченківському Черкаської області.
Василю Сергієнку було 57 років…

Нагороди та відзнаки
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Василю Сергієнку було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).
5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

пʼятниця, 10 березня 2017 р.

14 березня – День українського добровольця




Верховна Рада України Постановою від 17.01.2017 № 1822-VIII призначила державне свято День українського добровольця, який відтепер будемо відзначати щорічно 14 березня.
Свято впроваджено з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, підвищенню суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань.  

четвер, 9 березня 2017 р.

Вшановуємо Кобзаря

 До дня народження видатного українського поета Т.Г.Шевченка у шкільній бібліотеці оформлена тематична книжкова виставка "Вінок Кобзареві"  та інформаційний куточок "Життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка". Представлені матеріали знайомлять читачів з видатними віхами життя великого Кобзаря, його творчістю як поета та художника.


Сторінками календаря

День народження Тараса Шевченка

 
     Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.
Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.
     Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працювавший як українською, так і російською мовами, Тарас Григорович Шевченко, народився 9-го березня (за старим стилем 25-го лютого) 1814-го року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці, Київської губернії, що нині є Черкаською областю. Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий.
      Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати деякі кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії? Але так вже влаштований цей грішний світ ...
    Про його біографію написано немало і ми не будемо повторюватися про це.  За своє коротке життя, а прожив він чимало, 47 років і один день, Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але він не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми - життя і свобода, самореалізація і благополуччя, мир і повага, прості людські цінності. Його творчість це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. З Днем народження Тараса Григоровича Шевченка!(джерело)