пʼятницю, 24 листопада 2017 р.

Скорботна свічка пам ′яті святої...


 Виховний захід щодо вшанування жертв Голодомору 1932 - 1933 років був проведений бібліотекарем Тарановою Н.В. для учнів 6 і 8 кл. Діти ознайомилися з трагічними сторінками історії нашої держави, вшанували загиблих хвилиною мовчання.


вівторок, 21 листопада 2017 р.

Ми пам ′ятаємо...


До четвертої річниці Революції Гідності та Свободи шкільна бібліотека запрошує ознайомитися з тематичною виставкаю "Ми памятаємо...", яка присвячена ролі та місцю Помаранчевої Революції, Революції Гідності щодо становлення Української державності, подвигу Героїв Небесної Сотні, історії масових народних виступів з листопада 2013 до лютого 2014 року, боротьби за свободу, незалежність та територіальну цілісність України.


Це наша історія


      В Україні сьогодні, 21 листопада 2017 року, відзначають День гідності і свободи. Свято приурочене до річниці двох революцій: Помаранчевої революції 2004 року і Революції Гідності 2013 року. 
      Пам'ятний день є наступником іншого свята - Дня Свободи, який із 2005 по 2011 рік відзначався 22 листопада на честь Помаранчевої революції. Зазначимо, що святкування Дня Свободи було скасовано указом Віктора Януковича. 
     Указ про святкування Дня Гідності і Свободи був підписаний президентом України Петром Порошенком 13 листопада 2014 року. Згідно з указом, свято встановлено "з метою затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної поваги патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року та в листопаді 2013 року - лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору..." 


пʼятницю, 17 листопада 2017 р.

20 листопада - Всесвітній день дитини


     Свято - Всесвітній день дитини виникло в середині минулого століття, а саме в 1954-му році, коли Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй затвердила свою резолюцію № 836 (IX), рекомендувавши всім країнам відзначати цей день, починаючи з 1956-го року. За даними проекту DilovaMova.com, спочатку дата святкування Дня дитини рекомендувалася виключно на розсуд кожної держави, яка визнає для себе доцільним відзначати цей день. Так, у колишньому СРСР, а зараз і в багатьох суверенних державах, виник Міжнародний день захисту дітей, який відзначається 1-го червня. Пізніше, 20-го листопада 1959-го року прийняли «Декларацію прав дитини». Потім, в 1989-му році, також 20-го листопада всесвітнім співтовариством була прийнята «Конвенція прав дитини» та питання з єдиної для всіх датою святкування цього дня було вирішено само собою. Тепер в офіційних документах всесвітньої організації об’єднаних націй фігурує саме ця дата.
   Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованим на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/836 (ІХ). Актуальність проблем дитинства залишається високою, на жаль і до цього дня. Численні заходи та дії, навіть на законодавчому рівні, не в змозі повністю вирішити весь комплекс цих проблем, так як вони лежать швидше в моральній площині людського світогляду. Однак завдяки постійним загальним зусилям і заходам, що вживаються, йде успішне сприяння підвищенню активності у вирішенні безлічі з існуючих і виникаючих проблем нашого підростаючого покоління.


четвер, 9 листопада 2017 р.

Від Нестора Літописця до наших днів


Віртуальна мандрівка з такою назвою була проведена бібліотекарем для учнів 4-6 кл. та була присвячена Дню української писемності та мови.

Звучи, моя мово чарівна!


    До  Дня  української писемності та мови в шкільній бібліотеці оформлена тематична виставка "Звучи, моя мова чарівна!" та оформлений тематичний інформаційний куточок, який розповість історію цього свята, ознайомить з основоположниками української літературної мови та іншими цікавими фактами про рідну мову


Цікаві факти про рідну мову

Цікаві факти про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і словацька (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.
3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по‑різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова».
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» – «вороженьки».
За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.



Сторінками календаря

9 листопада - День української писемності та мови

     День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
     За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
     Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.
     Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».
Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».
     Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.


Стоп - насильству!



    Тематичний інформаційний куточок "Світ без насильства", оформлений шкільним бібліотекарем в рамках проведення місячника правового та превентивного виховання , піднімає важливу проблему насильства в сучасному суспільстві, містить поради для батькків та учнів.

середу, 8 листопада 2017 р.

Є право - є надія


В рамках проведення місячника правового та превентивного виховання запрошуємо ознайомитися  в шкільній бібліотеці з матеріалами тематичної виставки "Є право - є надія".

вівторок, 7 листопада 2017 р.

Місячник правового та превентивного виховання стартував

А  чи знають батьки про права своєї дитини і чи не порушують їх?


      В рамках проведення місячника правового та превентивного виховання учнівської молоді бібліотекарем Тарановою Н.В. оформлений тематичний куточок для батьків "Батькам про права дитини",  в якому батьки можуть ознайомитися з основними правами дитини, закріпленими Конвенцією ООН.
     Усі люди на Землі мають рівні права та свободи. Ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році.
Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права. 
ЩО БАТЬКИ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ?
•  Пам'ятати, що дитина — це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.
•  Забезпечити її фізичну безпеку. Упевнитися, що вона знає теле-фони 01, 02, 03, 04, імена та телефони близьких родичів і сусідів.
•  Навчити її казати «Ні», навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.
•  Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та ін-ших людей.
•  Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями й думками.
•  Пам'ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особли-вості.
•  Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
•  Залучати дитину до створення сімейних правил.
Пам’ятайте!
Дитина поважатиме права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.



четвер, 12 жовтня 2017 р.

З Днем захисника України!

Джерельний тихий спів води,
Безкрайнії степів простори,
І смерековії ліси,
Широкі плаї, круті гори!

Духмяний хліб на рушнику,
Гостинно розпростерті руки,
Щасливу матері сльозу,
І дідуся з веселим внуком!

За бескиди й дніпровські схили,
За наш пісенний славний рід,
За пломінь в косах у калини,
І за чумацький небозвід!

За нашу рідну Україну,
Що зберегли за всі віки -
Низький уклін і тричі "СЛАВА!"
Українські захисники!

вівторок, 10 жовтня 2017 р.

Відповідь нескореного народу


      До Дня захисника України та 75 річниці створення УПА  в шкільній бібліотеці створений тематичний інформаційний вісник «Відповідь нескореного народу». Запрошуємо читачів ознайомитися з представленими матеріалами.

понеділок, 9 жовтня 2017 р.

Сторінками календаря

       14 жовтня, відзначають День Захисника України. У цей день вшановують героїв, що поклали власне життя за рідну землю та мир на ній, а також вітають усіх чоловіків.
    Цей день багатий на свята. 14 жовтня православні християни відзначають Покрову Пресвятої Богородиці, ознакою якої є те, що вона у цей день покриває землю або листям, або снігом. А ще – є Заступницею від ворогів.
    14 жовтня є також Днем українського козацтва. Як відомо, церква Покрови Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а 14 жовтня – одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана.
Чому саме в цей день?
    За однією версією легенди, цього дня 860 року столицю імперії Константинополь взяли в облогу руси-язичники. За другою – сталося це у 910 році, а нападниками були араби-мусульмани, зазначають в Українському інституті національної пам’яті. Жителі міста на чолі з духовенством ревно молилися про порятунок до Богородиці. Вона з'явилася над обложеними, покрила їх своєю хусткою-омофором – і нападники відступили. Відтоді й поширився особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці християн, захисниці від ворога.
    Також вважається, що на Покрову у 1942 році було створено Українську повстанську армію, відтак 14 жовтня – це ще й День Української повстанської армії. Хоча не всі історики погоджуються з таким визначенням.
   Водночас, упродовж тривалого періоду чимало українських активістів та патріотів виступали за те, щоб перенести свято Захисника саме на 14 жовтня, скасувавши традиційне святкування 23 лютого.
     У теперішній час День захисника набуває особливого змісту. Через збройну агресію Росії в українському суспільстві ще більше підсилилося прагнення відмовитися від радянських символів та свят – яким, зокрема, був День захисника Вітчизни (23 лютого), знаного з радянських часів як "День Радянської армії і Військово-Морського флоту".
     Ініціативу українців мати своє свято вшанування героїв підтримав президент Петро Порошенко, який 14 жовтня 2014 року, встановив щорічно, саме в цей день, відзначати День захисника України. А також оголосив 14 жовтня неробочим днем на державному рівні.(за матеріалами сайту 24tv.ua)


пʼятницю, 29 вересня 2017 р.

Зі святом, колеги!

З Днем бібліотекаря, з Днем бібліотек!
Привітання всім, хто книзі служить!
Всім бажаємо миру і добра навік,
Щоб кожен день був у щастя прожитий.
Разом з нами книги – ваші підопічні,
Лише з вашою допомогою живуть,
Вітають також з чудовим святом,
Щоб у вас достаток був, затишок.
Щоб натхнення вас не покидало,
Були, щоб улюбленими довіку.
Щоб ваше серце, як вогонь палав
Вітаємо з Днем бібліотек!

вівторок, 26 вересня 2017 р.

Зустріч з юними читачами


      Сьогодні шкільна бібліотека вітала найменших читачів - першокласників. Діти ознайомилися з шкільною бібліотекою, правилами користування бібліотекою, книжковим фондом дитячої літератури та фондом періодичних видань для дітей, повторили правила бережливого ставлення до книжок.

вівторок, 12 вересня 2017 р.

Знай наших!


       Для учнів 10 класу у шкільній бібліотеці  проведена інформаційно - поетична хвилинка "Знай наших!", присвячена творчості В.А.Чабаненка. Вчитель української мови та літератури Огренич О.Ф., ознайомила учнів з творчістю нашого видатного земляка, учні мали змогу ознайомитися з творами видатного мовознавця, поета та фольклориста.

Пам'ять про Великий Луг не вмре


     До 80 - річчя з дня народження  нашого видатного земляка вчителем української мови та літератури Огренич О.Ф. та бібліотекарем Тарановою Н.В. проведений  урок пам'яті «Про сина вірного шумить  Великий Луг» для учнів 9-10 кл.



понеділок, 11 вересня 2017 р.

Наш земляк Віктор Антонович Чабаненко


    Тематичний інформаційний куточок з такою назвою був оформлений шкільною бібліотекою до 80 - річчя з дня народження нашого видатного земляка. Читачі мали змогу ознайомитися з життєвим і творчим шляхом  видатного співця запорізького краю, творчими доробками та досягненнями  Віктора Антоновича Чабаненка.

Славетний син запорізького краю

12 вересня  - 80 років з дня народження Віктора Антоновича Чабаненка


     Віктор Антонович Чабаненко (* 12 вересня 1937, Василівський район — † 9 лютого 2014, Запоріжжя) — український мовознавець, лексикограф, фольклорист. Доктор філологічних наук (1984), професор (1987), заслужений діяч науки і техніки України, член Національної спілки письменників України.
     Народився у селі Єлизаветівці (Балківська сільрада) Василівського району на Запоріжжі. У 1954р. закінчив Кушугумську середню школу. У 1959 році закінчив Запорізький педагогічний інститут (філологічний факультет), після чого деякий час працював учителем, служив у війську. З 1962 по 1965 рік — аспірант кафедри української мови ЗДПІ, з 1966 — кандидат наук.
      Іспит на громадянську зрілість, патріотизм, глибоку послідовність і принциповість учений склав, коли 1968 року публічно виступив на захист роману “Собор” та його автора у той час, коли цькували доброї пам’яті Олеся Терентійовича з усіх боків. За це молодого вченого, батька двох дітей позбавили роботи, та Віктор Антонович не зламався. Домігся поновлення на роботі, 1984 року захистив докторську дисертацію і упродовж 1985—1996 років був деканом філологічного факультету Запорізького державного університету. З 1985 року керував кафедрою загального і слов’янського мовознавства. Підготував близько двадцяти кандидатів філологічних наук, очолював спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій Запорізького державного університету.
       Саме Віктор Антонович на зорі Української Незалежності очолив Запорізьке обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” імені          Т. Г. Шевченка, Запорізьке обласне відділення Конгресу української інтелігенції, зміцнював творчі зв’язки з науковцями України, Білорусі, Канади, а згодом тривалий час був відповідальним редактором “Вісника Запорізького осередку вивчення української діаспори”. Його наукова, науковопубліцистична і художня спадщина складає понад 30 книг і 1000 статей у фахових наукових виданнях, у періодиці та в енциклопедіях.
Опублікував понад 500 наукових праць (монографій, словників, статей тощо). Лауреат премій імені Петра Чубинського та Я. Новицького. Упорядкував і видав кілька збірок фольклору Нижньої Наддніпрянщини, зокрема видання «Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини». Автор поетичних збірок «Собор душі моєї» (1998), «В гостях у юності твоєї» (1999) та «У вічному двобої» (2000). Член Національної спілки письменників України (з 1999).
      Лауреат премій ім. П. Чубинського (1996), Я. Новицького (1999) та Д. Яворницького (2000). Товариством «Просвіта» ім. Т. Шевченка нагороджений медаллю «Будівничий України» (2000).
Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Відмінник освіти України (1995).
      Але передусім він був незрадливим сином Великого Лугу — Української Атлантиди (так назвав своє багаторічне фундаментальне дослідження, присвячене знищеному провідниками минулого тоталітарного режиму заради примарного “комуністичного майбутнього” багатющої природної оази в центрі України). Створили Каховське море, під яким сьогодні похоронено тисячі гектарів родючих чорноземів і луксіножатей (площа Каховського моря — 2155 км2 територій Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей), 5 історичних Запорозьких Січей, скіфські могили, близько 10 тисяч сільських садиб, 3 тисячі сільськогосподарських об’єктів, лісових масивів на 150 тисяч гектарів: “…думали море збудують, а збудували болото!”.
Віктор Чабаненко одним із перших глибоко осмислив трагічні наслідки варварського вигублення Великого Лугу передусім для духовності нашого народу. Він подарував батьківщині унікальну енциклопедію — “Українська Атлантида”, де увічнені назви всіх сіл Великого Лугу, річок, лиманів, імена істориків -дослідників дніпровського краю…

пʼятницю, 1 вересня 2017 р.

Зі святом Першого Дзвоника!

Дорогі друзі!
Вітаю Вас із чудовим хвилюючим святом - Днем Знань!
Це день, із якого починається дорога в майбутнє для кожного з вас. Це день, що дає можливість дорослим повернутися у свої золоті роки, а учням і студентам - до своєї другої домівки - у школи та вузи.
Усім, хто в цей День прийшов здобувати знання, бажаю досягти своєї мети у житті, зустріти добрих і надійних друзів. А особливо, нашим дорогим першокласникам - ніколи не зупиняйтеся на дорозі Знань, вона цікава і по-справжньому нескінченна!
Щасти Вам!
Шкільна бібліотека рада знову зустріти своїх читачів!


четвер, 25 травня 2017 р.

Зі святом Останнього дзвоника!

Шановні випускники, вчителі, школярі, батьки!
Від щирого серця вітаю всіх вас з Днем останнього дзвоника!

     Це свято – завжди урочисте, радісне і водночас хвилююче. Особливо для випускників, для яких шкільний дзвінок лунає дійсно востаннє. Минуть роки, але ви пам'ятайте і цей дзвінок, і рідну школу, і ваших вчителів, по-батьківськи вимогливих і по-материнськи турботливих.
     Вірте в себе, будьте небайдужими, добрими та чесними людьми! Щастя вам і удачі!
    Для школярів сьогоднішній дзвінок – це старт літніх канікул. Тож бажаю учням добре і змістовно відпочити, набратися незабутніх вражень та сил перед початком нового етапу навчання. 
    Тож вітаю усіх із святом останнього дзвоника, з успішним закінченням ще одного шкільного року, який кожному подарував нові знання, нові враження, нові думки і почуття!



середу, 26 квітня 2017 р.

26 квітня - День Чорнобильської трагедії



Чорнобиль поблизу столиці,
І котяться сльози по стомлених лицях.
А син у матусі зі смутком питає:
- Чому ж Україна так тяжко страждає?

До річниці Чорнобильської трагедії шкільна бібліотека підготувала тематичний інформаційний куточок "Чорнобиль - це наш нестримний біль",  бібліотекарем Тарановою Н.В. проведена інформаційна година  для учнів 11 класу "Чорнобиль не має минулого часу..."

понеділок, 17 квітня 2017 р.

На допомогу класним керівникам





До третьої річниці з Дня загибелі Героя України Василя Сергієнка


Василь Сергієнко: Життєпис
Василь Сергієнко народився на Черкащині. Вищу освіту здобув у Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка на факультеті журналістики. По закінченні навчання працював журналістом в обласних газетах Черкащини. Згодом продовжив займатись своєю журналістською діяльністю в місті Запоріжжі – був кореспондентом газети “Запорізька правда”. Саме в цьому обласному центрі він прожив значну частину свого життя. З 2009 року його новим місцем проживання стало місто Корсунь-Шевченківський Черкаської області, де він і проживав до останнього часу.
Але не лише на Черкащині та в Запоріжжі знали Василя Сергієнка – свої журналістські статті він писав і для київських видань. В останні роки свого життя працював у газеті “Надросся”. Також займався науковою діяльністю: був автором ряду наукових праць в галузі соціології, готувався захистити кандидатську дисертацію. А ще любив вилити свою душу у віршованих рядках власних поезій.
Як і кожен справжній українець, він любив Україну, цікавився її історією, народними звичаями. В суспільному житті був активним громадським діячем. З 90-х років минулого століття він – член Української республіканської партії, обирався до складу центральної контрольно-ревізійної комісії партії, очолював місцевий осередок УРП. Василь Сергієнко завжди приймав активну участь в усіх народних зібраннях. Тому, коли взимку 2013-2014 років відбувалась Революція гідності, він неодноразово їздив на Майдан Незалежності в Києві, щоб стати безпосереднім учасником цих змагань українців за волю і кращу долю для власної країни.
Обставини загибелі Героя
4 квітня 2014 року Василь Сергієнко у домашній одежі вийшов у двір власного будинку у місті Корсунь-Шевченківському, щоб закрити хвіртку в огорожі. В цей час троє невідомих осіб напали на нього. Вони жорстоко побили Василя, а потім заштовхали в свій автомобіль та вивезли у невідомому напрямку. Тіло чоловіка знайшли хлопці з місцевої самооборони в обідню пору наступного дня за 15 кілометрів від міста у Виграївському лісі: вони відшукали місце, яке було схоже на свіжовикопану яму, прикидану сміттям. Спостерігались ознаки того, що яму викопали заздалегідь, оскільки свіжа мокра земля була перемішана із сухою. Очевидно, що зловмисники спланували та готувались до цього злочину.
Після прибуття черкаських криміналістів, почали розкопувати це місце. На дні ями лежало тіло Василя Сергієнка, яке вбивці вкинули туди обличчям донизу. На руках чоловіка були наручники, а саме тіло загиблого містило сліди страшних катувань: нелюди повністю розбили йому голову, перебили коліна, завдали численних ножових поранень в область нирок та в серце, а на завершення свого звірства злочинці перерізали йому шию спереду та з боку потилиці. У цій страшній могилі було дуже багато крові загиблого, що свідчило про те, що сюди чоловіка привезли ще живим, а добивали його вже тут на місці. Це було жахливе видовище – тіло закатованого чоловіка скоріш нагадувало якесь суцільне місиво, аніж тіло людини.
Оскільки, окрім іншої суспільно-громадської та професійної діяльності, Василь Сергієнко ще був заступником голови Народної Ради Корсуньщини, активісти місцевої самооборони не мали сумніву, що це звіряче вбивство було скоєно суто з політичних мотивів та було безпосередньо пов’язане з громадською діяльність чоловіка. Було очевидно, що такий страшний злочин вчинили з метою залякування інших активних громадян міста, щоб позбавити їх бажання надалі контролювати та чинити тиск на стару наскрізь корумповану владу.
Прощання з Василем Сергієнком
Поховали Героя у місті Корсунь-Шевченківському Черкаської області.
Василю Сергієнку було 57 років…

Нагороди та відзнаки
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Василю Сергієнку було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).
5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).
8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).